Guelman.Ru      GiF.Ru      Гельман      Арт-Азбука    



На першу сторінку


 Коло художників
 Архів проектів галереї

    



{ Лінки } { Щоденник Марата Гельмана в ЖЖ } { Карта сайту }   








  Новини
Статті
Галереї
Художники
Виставки
Продаж
Видання
Літосфера
Минувшина

[укр.]
[рус.]


Анонси подій у Києві і в Україні


Новини Галереї Гельмана в Москві



У нашій галереї є для співробітників табличка - "митець завжди правий", у тому сенсі, що митець - божа людина, і навіть якщо він неправий, суспільство буде на його боці.







Статті


Олександр Панасенко
Фабрика з переробки візуальних образів


Весь досвід образотворчого мистецтва минулого століття відбувався як досвід поетапного втрачання монополії на виробництво візуальних образів і міфів, які їх супроводжують. У результаті цього процесу сучасне образотворче мистецтво прийшло до практики маніпулювання візуальними образами. Художник створює не візуальні образи, але систему взаємостосунків між ними, організовуючи роботу з зображенням, як з паралельним засобом візуальної комунікації.

На відміну від постконцептуального нарративу, який себе вичерпав, сучасні художники працюють сьогодні зі станом фрустрації, більш близьким їм станом, продиктованим реаліями сьогоднішнього життя.

Фрустрація виникає як наслідок розпаду онтологічного порядку, який устоявся, де звичайним явищем стала мутація значень і, як наслідок, неможливість інтертекстуального аналізу того, що відбувається.

Художник прагне заповнити порожнечу, яка утворилася у свідомості, конструюючи для нього різні форми наповнювачів. Працюючи в ситуації кризи попередньої фантазійної структури, художник конструює нове фантазійне поле.

Таким чином, виникає набір невідповідностей і містифікацій, як найпоширеніша форма самоідентифікації у сьогоднішньому суспільстві.

В умовах розпаду попереднього символічного порядку пошуки нових ідентифікацій звернені до області фантазмів, які населяють свідомість художника.

Псевдореальність, яка породжується образами масової культури, реклами, порнографії і уламками образотворчого мистецтва минулого, організовується художниками у новий структурний порядок, являючи собою різні форми рефлексії на оточуючу дійсність.

Позичаючи з оточуючого світу нові форми достовірності і правдоподібності, художник намагається казати неправду переконливо, методично складаючи такий собі перелік фіктивних подій, які ніколи не існували у реальному житті, але які населяють життя психічне. Не сподіваючись змінити життя реальне через мистецтво, художник намагається набути свободу у просторі власної психіки.

серп. 2000








Версія для друку










Виставка українських художників "Рік Мавпи"

Пріоритетом у підборі творів є перехідний стан людей, подій та ознак нашої реальності. Це романтичність одинокого даїшника у ночному дозорі (Олександр Гнилицький), шалена енергія багатолюдного натовпу (Сергій Зарва), палаюча пожежна машина (Жанна Кадирова), помаранчевий вибух салюту (Максим Мамсиков), терпляча нічна черга по вечерю (Алина Якубенко). // докладніше...





ЗАРАЗ






Інформація буде пізніше




















         
  Rambler's Top100