Виставки

07.08.2003
"Безсонник Насонова"


Наша нормальна бадьора свідомість, розумна свідомість, як ми її називаємо, - це не більше, ніж один особливий тип свідомості, у той час як всюди навколо неї, відокремлені від неї найтоншою перепоною, лежать потенційно зовсім інші форми свідомості. Ми можемо прожити життя, не підозрюючи про їх існування; але варто використати доречний стимул, - і вони з'являться миттєво і у всій повноті...

Вільям Джеймс


Сонник - це збірка тлумачень сновидів. Безсонник, відповідно, - символічна колекція "неснів" - граничного стану на рубежі сну і несну. Подібна нероздільність свідомості, зануреної в онтологічний хаос - властивість "міфологічного" мислення, а в разі з Аркадієм Насоновим - "неоміфологічного".

У древніх в основі тлумачення снів лежала впевненість, що душа людська щоночі відділяється від тілесної оболонки і здійснює подорож у "верхніх сферах", де їй відкривається істина Буття. Ранок стирає це усвідомлення, а вночі все повторюється знову, і лише одиниці можуть розімкнути це коло нескінченних повторів.

ХХ століття ознаменувалося спробами вирішити проблему онтологічного статусу реальності. А в зв'язку з цим, вивчення природи сну, як одного з небагатьох "легальних" способів зміни свідомості, стало "спільним місцем" у розвитку культурної думки минулого століття.

Виставка "Безсонник Насонова" присвячена вирішенню аналогічних питань, але вже художніми засобами. У цій серії графічних робіт московського художника історичні особистості, які реально існували - політики, вчені, композитори, спортсмени та інші "культурні герої" нашої цивілізації органічно співіснують з героями "нової"/"старої" міфологій (Карлсон і Ясон) в абсурдному й утопічному Космосі сновидів.

Лише під час первинного і поверхневого погляду, вибір персонажів "Безсонника Насонова" здається зумовленим, простим і випадковим збігом трьох букв у їхніх іменах. Обравши підкреслено "легковажний" принцип єдиного слова-складу як об'єднуючого начала, художник пропонує "пограти" у псевдо-дитячі ігри в шаради, покликані навчити маніпулювати розуміннями та їх реальними проявами - подіями. Автор заманює глядача у свій "цирковий атракціон" образів, які можні впізнати, і концепцією, яка здається доступною. Але, погодившись прийняти правила гри, глядач потрапляє у "королівство семантичних дзеркал", значень і відображень, які нескінченно множаться.

Проект "Безсонник Насонова" при очевидному домінуванні візуальності, існує швидше в сфері мовленнєвих ігор і лінгвістичних вправ, ніж у рамках цілковитого художнього дискурсу. У діалозі образу і тексту вирішальне слово Насонов відводить останньому.

З захопленням "початківця -кабаліста" вглядається художник у саму структуру слова. Під час проведення найпростішого етимологічного аналізу виникає інформація, швидше навіть натяк, який вказує на можливість подальшого маршруту в цій "психоделічній подорожі".

Простий приклад: в англійській, другій, після руйнування Вавілонської вежі, всезагальній мові, сон і мрія позначені одним словом - dream, тобто ставиться знак рівності між керованим потоком свідомості (мрією) і сферою підсвідомого (сном).

Своєю відмовою проводити граничну риску між умовною реальністю, але яка в силу неофіційної угоди стала вже de facto і світом ілюзій, Аркадій Насонов скидає саму проблему їх протиставлення. Стверджуючи тим самим життєздатність думки "життя є сон" яка дала назву відомій п'єсі Кальдерона.

Повна адреса статті : http://kiev.guelman.ru/exhibitions/bessonnik/