Виставки

06.08.2003
CO2. Сергій Чайка (Тернопіль, Краків)


Галерея "АТЕЛЬЄ КАРАСЬ"
Відкриття
у четвер, 7 серпня, о 19.00
Виставка працює з 8 по 28 серпня
11.00 - 19.00 вихідні: неділя, понеділок

Новий проект Сергія Чайки, молодого тернопільського художника, вже не перший його проект присвячений тематиці війни. Описання війни стало для нього способом розкриття суспільних патологій. Пише брутально, гротескно, не прагнучи задовольнити чиїсь смаки. Цього разу художник взагалі відривається від землі, і там, де в розрідженій атмосфері панує вуглець, пише німецьких пілотів - зухвалих, чоловічих, ніби напівп'яних від такого високого повітря.

"СО2 - цикл робіт, фриз складений з кусків реакцій, дій, ландшафтів. Невагомість, фактично все можна перекручувати, перевертати. Динаміка композиції. Рух. Діагоналі, діагоналі. Стриманий (навіть дуже) колорит. Мінімалізовано в деталях, головна увага - створення настрою, атмосфери 2 світової, польоту, важкості (при легкості, сірості основного кольору). Історія є тим механізмом, що відкриває нові (ширші) можливості в прочитанні робіт. Падає літак (летить). Він мене завжди вражав, ще з дитинства, своєю "рамою", такою чорною, страшною, з хрестами. Хрести - їх достатньо для створення настрою, але не більше. Мінімум розповіді. Розірваний палець, "відливання" - таке космонавтське, із рукою котра літає ("хайль" - нім). Хотілося створити п’яний дух. Губи. Що вони роблять? Напевне відомо лише - не сміються. Скоріш за все це дірка (ротова порожнина - безодня) з котрої вилітають, танцюють (танго - популярний танець 40-х) бомбочки - фугаси. Як фугаснуть! Льотчик, Асс ще спокійно длубається в носі на віражі, а наступної миті вже вимушено сідає на слов’янську (білоруську, російську..?) землю. Що далі?, думайте самі. Кіно має теж свій кінець. А тут справа ще цікавіша. Кожний фрагмент картина - новий фільм. Класично - живописний, ніжний та тяжкий, десь сіро - брудний (війна все ж, не весна). Повітря, CO2, водень, інші гази. Важко дихається (таке кіно). Прохання - не шукайте тут зручного фотелю для підлещування вашим смакам та вподобанням. Спробуйте краще знайти правду, а за нею встигніть угледіти і естетику (не інтер’єрну!). Пощастить, перенесетесь у часопросторі (релятивізм Ейнштайна). В сумі все це мальовидло є лише спробою повернутися у майбутнє. До нових війн... "

"Війна - ріка (вода), і два її береги однаково важливі і ненависні для неї. Вона абсолютна ідея руху, розвитку, не потребує поділу на чорне і біле. Німецька тема вирівняла дисбаланс у мені. Пілоти (Аси) Люфтваффе на "Фокерах" бомблять мій рідний Тернопіль, кидаючи моєю, тоді ще юною бабцею мов м’ячиком. Пишу це, а у самого тече слина від картин котрі будує уява. Заздрю - смертельно, так хочеться самому пережити все це. Пережити - відчути. Світ в момент бомбардування, мабуть виглядає дещо інше, інше сонце, небо, будинки. Хроніка тих літ, фільми (радянсько-військові), книжки, знання, розповіді, відчуття, все це викадровується у полотна, у якесь кіно, зі ще більшою часовою конденсацією. Кіно у глибину, у сферу емпіричного сприйняття реальності. Реальності тої війни."

Сергій Чайка


ГАЛЕРЕЯ "АТЕЛЬЄ КАРАСЬ"
01025 Київ Андріївський узвіз 22-а
т/ф (+38 044) 2386531, 4160247
office@artportal.org.ua
координатор: Мартинюк Олена

Повна адреса статті : http://kiev.guelman.ru/exhibitions/co2-chaika/