Музей сучасного мистецтваПроект "Одеська аномалія"
МИКОЛА СТЕПАНОВ
Скульптура
10 - 25 серпня 2004
Відкриття 10 серпня о 18.00
МСМ "СОВІАРТ": м. Київ, вул.Андріївський узвіз, 22-А
Степанов Микола Іванович (1938-2003). Закінчив Одеське художнє училище, відділення скульптури. У 70-ті увійшов в коло художників-неформалів і до кінця життя був в ньому єдиним скульптором. Працював у станковій і монументальній пластиці.
"...Дивна річ - поряд з таким яскравим явищем, як південна школа живопису, скульптура в Одесі наче не помітна. Я пояснюю це бурхливим процесом будівництва міста, в якому скульптори були особливо затребувані. Ліпнина на будинках - каріатиди, атланти - ось що захоплювало одеських пластиків. Знову ж таки - кладовища.... У радянські часи - монументи, робітники-колгоспники, той же декор... Мене ж довбали за нетрадиційний підхід до скульптури, за тематику, за те, що "це нам чуже".
З щоденника М.СтепановаЗаписавши це, М.Степанов, безумовно, мав рацію, бо саме він перший в Одесі зробив скульптуру проявом великого мистецтва, до смерті, залишившись майже єдиним скульптором, що дбав про адекватність в ній власних відчуттів. Серед неофіційних художників Одеси 60-90-років, коло яких складали живописці, він був єдиним скульптором, творчі прагнення якого гармонійно вписувалися в загальні художні ідеї групи. Вони не лише співпадали з філософією його художнього мислення, а й примушували до особливої відповідальності. Він перший, хто в царині пошуків нової пластики відтворив міфологічну привабливість народних і історичних персонажів, започаткувавши умовно-пластичне, а іноді і абстрактне рішення. Використовуючи дерево, зовсім непрестижний матеріал в розумінні тогочасних колег-скульпторів, побачив в ньому глибоко сховані праобрази первісних архаїчних форм. Саме дерево було спроможне підкоритися умовам його пластичних конструкцій, які гостро відчував і до яких наполегливо прагнув. Використовуючи фарбовий розпис, зробив дерев’яну скульптуру своєрідним відображенням певних космогонічних ідей, що повертали до часів язицтва і раннього християнства.
Випробування каменем і бронзою, а з ним підкорення їх пластичних можливостей додали творчості М.Степанова особливі емоції і виразність. Він ніби-то залишає поза увагою значущість літературної фабули й занурюється в нетрі формобудов. Звідси виринає ще одна приваблива особливість його творчості - відхід від вузьконаціональної замкненості змістів і тяжіння до сучасних героїчних символів-образів в загальнолюдському, загально історичному плані. Подібний погляд зберіг твори М.Степанова від поверхової фольклорності, штампів історизму, програмних прикмет етнографії. І все ж, оперуючи сучасною мовою пластики, художник ніколи не відмовлявся від спілкування з минулим. На всіх етапах його творчості бачимо звернення до античних, біблейських героїв, персонажів національної історії і дивний синтез їх образів. На перший погляд може виникнути думка, що заглиблений у давнину зір - сплеск ностальгії, втеча від сучасності. Але це зовсім не так. Минуле є закликом художника до повсякчасного усвідомлення глибин історії, яка віками вбирала в себе людські сподівання, думки і надії, а у світовому просторі сформувала поняття "історичної пам’яті". З’явившись на обрії одеського мистецтва майже півстоліття тому, здолавши шлях експериментів і пошуків, М.Степанов, створеною ним мовоюпластики, зберіг її для нас і майбутнього.
На жаль, знаний в мистецьких колах України, він ніколи не бачив своїх творів в залах столиці, і вже посмертна участь його скульптури в проекті "Одеська аномалія" може вважатися увічненням доброї пам’яті художника на мапі сучасного мистецтва України.
Т.Б.
МСМ "СОВІАРТ": м. Київ, вул.Андріївський узвіз, 22-А,
тел. (044) 416-2219, тел./факс: (044) 416-1244e-mail:
soviart@iptelecom.net.ua, сайт:
www.soviart.com.ua
