Київська художниця Влада Ралко презентує новий проект, що має інтригуючу назву "Китайський еротичний щоденник". Назва є оманливою - на виставці немає місця "шаблонному" Китаю та "шаблонній еротиці.
Художниця пропонує своє абсолютно специфічне бачення тілесності, "китайськість" якого полягає в його нестандартності та надзичайно тонкому сприйнятті оточуючої дійсності. Як відомо, Китай - це споконвічне Інше європейської культури, чуже, незрозуміле та привабливе, і тим самим безмежно еротизоване. Китай - це внутрішій стан художниці, який дозволяє їй з одного боку дистанціюватися від об’єкту своєї творчості, а з іншої - максимально до нього наблизитися, викласти свої спостереження за швидкоплинними відтінками тілесного еротизму в такій найінтимнішій формі оповіді як щоденник.
"...це не вестернізовані замальовки з натури, а швидше візуальні відчуття та асоціації "з приводу", які так само походять від безпосереднього спостереження, як і від абсурдиського "внутрішнього кіно" самого автора. Водночас, жива поверхня цих малюнків, здавалося б, довільно зруйнований, недбалий, часом навіть брутальній, але насправді вдало вгаданий, "схоплений" гештальт кожного листа, "пустотна" багатозначність паперового фону, проникливість та гострота в деталях - це свідотсво їхньої не відчуженості від дзенської візуальної традиції, а, певно, навпаки, близості." (О.Соловйов)
Протстота та аскетизм альбомного листа, непрорисованість, свідома незакінченість малюнків підсилюють ефект спонтанності та відчуття підглядання, порушення чужої приватності. Кожен глядач стає випадковим voyeur’ом, співучасником тонкої китайської еротичної гри без правил, і хто знає, кули заведе його ця гра.