Guelman.Ru      GiF.Ru      Гельман      Арт-Азбука    



На першу сторінку


 Коло художників
 Архів проектів галереї

    



{ Лінки } { Щоденник Марата Гельмана в ЖЖ } { Карта сайту }   








  Новини
Статті
Галереї
Художники
Виставки
Продаж
Видання
Літосфера
Минувшина

[укр.]
[рус.]


Анонси подій у Києві і в Україні


Новини Галереї Гельмана в Москві



Мракобісся сьогодні зводить бронзові монументи в міському середовищі, граючи мускулами, з'ясовує, чи можна безкарно громити музейні виставки; вимагає заборони на заняття тими формами мистецтва, які його не влаштовують... Сьогодні воно перевіряє суспільну реакцію, щоб завтра запропонувати універсальну модель існування, де будь-який відступ від запропонованих цінностей буде каратися з первісною жорстокістю.







Архів проектів галереї


Валерій Кошляков
Місце проживання
28 листопада - 9 грудня 2001 р.


Так сталося, що сучасний художник сам вибирає з арсеналу існуючих засобів ті, що найбільше відповідають його завданням, займаючись то фотографією, то живописом, а то й колекціонуванням усякого мотлоху. Валерій Кошляков займається масштабним будівництвом. Він працює з готовими образами і готовими об'єктами, здійснюючи свої задуми на пакувальному картоні і фотопапері.

Типова забудова сучасного міста включає елементи багатьох епох. Кошляков йде далі. Він зіштовхує між собою, складає, проектує одну на одну хрестоматійні пам'ятки і типові будинки, архітектурні ансамблі, часи, стилі, країни. В індустріальний ландшафт часів будівництва комунізму включається купол Рейхстагу й античні портики. Крізь ідилічний фотографічний пейзаж, запозичений з настінного календаря, проступають схожі до міражів гігантські контури сталінської архітектури. Художник зовсім не намагається примирити підсумовані поглядом конструкції. Масштаб окремих елементів його робіт визначається лише композицією цілого і нерідко відверто суперечить логіці сприйняття, демонструючи свою колажну сутність.

Інсталяція Валерія Кошлякова "Місце проживання" існує на правах колективного спогаду. Це - своєрідний інвентар, який потрапив до рук художника у спадок, котрий підсумовує стилі, прийоми й естетики для створення монументального літературно-пластичного оповідання на тему про національну ідентичність, метафора будівництва утопічного міста соціалізму, яке обернулося житлом у бараках на гігантському смітнику. Тут вітрила спогадів перетворюються в постільну білизну, що сохне на мотузці. Легко уявити абсурдну з погляду художницького ремесла ситуацію вивішування готових полотен для просихання. Важче погодитися з думкою, що простирадла стають носіями створюваних художником образів. Праска остаточно розгладить усі шорсткості спогадів і, складені в акуратні стопки простирадла будуть поміщені в білизняну шафу музею.



Версія для друку










Виставка українських художників "Рік Мавпи"

Пріоритетом у підборі творів є перехідний стан людей, подій та ознак нашої реальності. Це романтичність одинокого даїшника у ночному дозорі (Олександр Гнилицький), шалена енергія багатолюдного натовпу (Сергій Зарва), палаюча пожежна машина (Жанна Кадирова), помаранчевий вибух салюту (Максим Мамсиков), терпляча нічна черга по вечерю (Алина Якубенко). // докладніше...





ЗАРАЗ






Інформація буде пізніше




















         
  Rambler's Top100