На першу сторінку
 Guelman.Ru      GiF.Ru      Гельман      Арт-Азбука    



На першу сторінку


 Коло художників
 Архів проектів галереї

    



[укр.] [рус.]


















Літосфера


Поезія :
Ірина Євса





Поет. Народилася в 1956 р. Училася на філологічному факультеті ХДУ, закінчила Московський літературний інститут (відділення поезії) у 1981 р. Автор поетичних книг "Відзвук" (1976), "Подих" (1978), "Серпень" (1985), "Сад" (1986), "День сьомий" (1985), "Вигнання з раю" (1995), "Напевно, снилося..." (1999), "Човен на фаянсі" (2000). Вірші друкувалися в журналах "Дружба" (Москва - Софія), "Літературне навчання" (Москва), "Веселка", "Візантійський ангел", "Соти" (Київ), "Бурсацький спуск" (Харків), "Хрещатик" (Німеччина), "Підйом" (Воронеж), у збірниках "Завіт поколінь: Вірші поетів Харкова і Ленінграда", "Російські радянські поети України", "На нашій, на своїй землі: Антологія різномовної поезії України", "Дике поле: Вірші російських поетів України кінця ХХ століття", "Антології російських поетів України", альманасі "Стрілець" (1999) і ін. Вірші переводилися на українську, литовську, грузинську, вірменську, азербайджанську, сербську мови. Переклад віршів Сафо, "Гімни Орфея", "Золоті вірші" Піфагора, "Пісня з пісень"; перекладала з української, польської, вірменської, грузинської мов. Була співредактором журналу "Бурсацький спуск", редактором низки поетичних книг. Укладач (разом з А. Дмитрієвим і С. Мінаковим) збірника "Дике поле". Член Національної спілки письменників України, лауреат премії Міжнародного фонду пам'яті Б. Чичибабіна (2000), лауреат усеукраїнського фестивалю "Культурні герої" (2002).

На столе - бедлам. За окном - разруха
в красноватом зареве мятежа.
Между стёкол вдруг оживает муха,
пробиваясь к форточке и жужжа.

То весенних фрезий залётный запах,
то светила циркульный полукрут.
Лишь одно незыблемо: справа - запад,
если ты задумал бежать на юг.

Разольём гороховый суп по мискам.
Из другой эпохи, из тьмы другой
нам с картины чёрная одалиска
золотой подмигивает серьгой.

Уперевшись локтем в парчу подушек,
разгрызая косточку миндаля,
ждёт, пока Альгамбра себя потушит,
покачнувшись в пламени фитиля...

Ввинтим в сумрак лампочку: день недолог.
Мавританке - жемчуг, тебе - горох.
Даже дым отечества нынче дорог, -
поразмыслишь прежде, чем сделать вдох.

Только муха скутером ошалелым
в застеклённой мечется глубине.
Только мокрых веток углы и стрелы
ассирийской клинописью в окне.

Ссылки:








Версія для друку












         
  Rambler's Top100