На першу сторінку
 Guelman.Ru      GiF.Ru      Гельман      Арт-Азбука    



На першу сторінку


 Коло художників
 Архів проектів галереї

    



[укр.] [рус.]








Роботи :
Персональная выставка Олега Голосия, 1991. Центральный Дом Художника, Москва


Тройка, 1992. Холст, масло,150x200 см


Без названия, 1993. Холст, масло, 200x150 см


Глаза, 1993. Холст, масло, 200x150 см


Летящая лодка, 1992. Холст, масло, 171x196 см


Без названия, 1992. Холст, масло, 150x200 см


Волшебный фонарь, 1992. Холст, масло, 100x150 см


Читают письмо, 1991. Холст, масло, 135x200 см


Исследователи глубин, 1991. Холст, масло, 170x200 см


Боксер, 1991. Холст, масло, 150x200 см


Не надо, Сережа, 1991. Холст, масло, 200x148 см








Художники


Олег Голосій





1965-1993

Народився 31 травня 1965 року у м. Дніпропетровськ, Україна


ОСВІТА:

1984 - 1990
Київська державна Академія мистецтв, Факультет живопису, Київ, Україна

1980 - 1984 Дніпропетровське художнє училище, Дніпропетровськ, Україна


ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ:

1998
Галерея "Ателье Карась", Київ, Україна

1991 Галерея "Ріджина", Центральний будинок художника, Москва, Росія


GROUP EXHIBITIONS:

1999 "Погляди на Україну", Passage du Retz, Париж, Франція

1994 "Мистецькі импресії", Галерея "Аліпій", Палац Мистецтв "Український дім", Київ, Україна

1993
"Діалог з Україною", Villa Stuck, Мюнхен, Німеччина
"ПостАнестезія", Grassi Museum, Мюнхен, Німеччина
"Степи Європи", Центр сучасного мистецтва "Уяздовский замок", Варшава, Польща
"Києво-Могилянська Академія" (Київ, Україна)

1992 "Штиль", Галерея спілки художників України, Київ, Україна
"Художники Паризької комуни," Галерея Спілки художників України, Київ, Україна
"Моцарт і Сал’єрі", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна
"Косий капонір", Музей "Київська фортеця" (Київ, Україна)

1991 Арт-миф-ІІ, Москва, Росія
"Ангели над Україною", Едінбург, Шотландія
Всеукраїнська весняна виставка, Галерея Спілки художників України, Київ, Україна

1990 "Вавилон", Палац Молоді, Москва, Росія
"Нові фігурації, Музей Літератури, Одеса, Україна
"Новий український живопис" Будапешт, Угорщина
"Три покоління українського мистецтва", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна,
Оденсе, Данія
"Український живопис ХХ сторіччя", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна

1989 "Між ростмодернізмом та авангардом", Варшава, Польща
"Республіканська виставка молодих митців", Будинок художника, Київ, Україна

1988 "Діалог через віки", Київ, Україна
"Кохання-88", Київ, Україна
"Київ та Кияни", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна
"Київ-Каунас", Київ, Україна
"Світ, Подія, Людина", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна
Всесоюзна виставка молодих митців, Манеж, Москва, Росія

1987 "Молодість країни", Галерея Спілки художників України, Київ, Україна
"Київ-Таллін", Київський Політехнічний Універсітет, Київ, Україна


Єлизавета Плавинська про Голосія

"Як відомо, природа вже більше не народжує геніїв. Тому, спостерігаючи за художником Голосієм надто глузливий спостерігач міг би сказати, що все це - не більш, ніж художній проект. Художник, який моделює поведінку яскравого генія української школи. Такого легкого Пушкіна, який виганяє на поверхню нескінченних полотен товпища параноїдальних легких глюків. Біжать кудись собі синьо-зелені зайці, напевно, до розчинення в онейричному, сновидійному. Але повітряний і легковажний декаданс київського генія, якому нема ніякої необхідності (або просто потреби) доводити свою геніальність або навіть просто причетність до світу обраних, почав одного разу обростати дивним сумом і важкістю, яка ніяк не підходить обраній моделі поведінки. Вже виставка у ЦБХ, коли винахідливий Кулик змусив картини кататися на колесиках під дзвін дзвіночків, задавала якусь сумну тональність. Ніжні і тонкі матерії не мають особливого права на існування у сучасному світі. Для сучасного мистецтва, яке вже майже століття перетинає кордони і порушує табу, персонажі, які не можуть (або не хочуть) ці кордони перетинати, піонерствувати на незручностях, опиняються зовсім не доречно. Але, що можна додати про художника, як про персонаж власної симуляції? Чи можливе несимулятивне мистецтво, чи можливо комусь довести свою справжність і декаданс. Нормальна людина буде - "по-дурному доводити щось комусь колись". Або просто стрибнути - і відлетіти. "Куди-небудь. Коли-небудь".

Хоча попсовість, як єдина не цілком симулятивна ідеологія, здається, цілком готова зробити Рано Загиблого Художника у свої герої, пофарбувати аніліном і покрити блискучим лаком. На щастя, лаку і аніліну на всіх не вистачить."





Лінки :



Версія для друку












         
  Rambler's Top100