До 96-го года я делал все, чтобы галерист Гельман был единой системой. И мне это вроде бы удалось. А с 1996-го наоборот, занимался ее разрушением, потому что и то хорошо, и другое хорошо, а проблема бренда на самом деле только в том, что он постоянно загоняет человека в себя.
Пріоритетом у підборі творів є перехідний стан людей, подій та ознак нашої реальності. Це романтичність одинокого даїшника у ночному дозорі (Олександр Гнилицький), шалена енергія багатолюдного натовпу (Сергій Зарва), палаюча пожежна машина (Жанна Кадирова), помаранчевий вибух салюту (Максим Мамсиков), терпляча нічна черга по вечерю (Алина Якубенко). //
подробнее...