Київська художниця Влада Ралко презентує новий проект, що має інтригуючу назву "Китайський еротичний щоденник". Назва є оманливою - на виставці немає місця "шаблонному" Китаю та "шаблонній еротиці.
Художниця пропонує своє абсолютно специфічне бачення тілесності, "китайськість" якого полягає в його нестандартності та надзичайно тонкому сприйнятті оточуючої дійсності. Як відомо, Китай - це споконвічне Інше європейської культури, чуже, незрозуміле та привабливе, і тим самим безмежно еротизоване. Китай - це внутрішій стан художниці, який дозволяє їй з одного боку дистанціюватися від об’єкту своєї творчості, а з іншої - максимально до нього наблизитися, викласти свої спостереження за швидкоплинними відтінками тілесного еротизму в такій найінтимнішій формі оповіді як щоденник.
"...це не вестернізовані замальовки з натури, а швидше візуальні відчуття та асоціації "з приводу", які так само походять від безпосереднього спостереження, як і від абсурдиського "внутрішнього кіно" самого автора. Водночас, жива поверхня цих малюнків, здавалося б, довільно зруйнований, недбалий, часом навіть брутальній, але насправді вдало вгаданий, "схоплений" гештальт кожного листа, "пустотна" багатозначність паперового фону, проникливість та гострота в деталях - це свідотсво їхньої не відчуженості від дзенської візуальної традиції, а, певно, навпаки, близості." (О.Соловйов)
Протстота та аскетизм альбомного листа, непрорисованість, свідома незакінченість малюнків підсилюють ефект спонтанності та відчуття підглядання, порушення чужої приватності. Кожен глядач стає випадковим voyeur’ом, співучасником тонкої китайської еротичної гри без правил, і хто знає, кули заведе його ця гра.
Евгений МинкоПроект представляет собой серию работ, в количестве более шестидесяти, написанных акварелью на обычных листах бумаги формата А4. На картинах изображены случайные моменты и ситуации. Но скорее не те, что имели место в прошлом или же в настоящем, а те, что могли бы иметь. Вопреки определению "дневник", предполагающему линейную сюжетную последовательность, работы размещены по периметру всей галереи на лентах из шелка в произвольном порядке. Таким образом, каждый зритель вольно или невольно создает собственную историю, рассматривая работы Ралко как иллюстрации к собственному дневнику, или же используя их как некие поворотные точки своего сюжета.
Определение "китайский" имеет в большей степени стилистический смысл, нежели напрямую относящийся к тематике либо технике, в которой выполнены работы серии. Элементов традиционной и очень модной сегодня восточной живописи в "Дневнике" совсем немного, а иероглифы хоть и есть, но в крайне незначительном количестве. С другой стороны, каждая работа написана как иероглиф, где даже небольшой штрих несет определенный код. Откровенной эротики, во всяком случае, в привычном ее понимании, в работах также нет. По словам Ралко, эротика - это некая субстанция, которую можно обнаружить практически во всем, и в то же время - нечто неосязаемое. Вместе с тем, что-то неуловимо бесстыдное в этих картинах отчетливо ощущается.
Влада Ралко - один из самых сильных и оригинальных современных украинских художников. Ее работы были представлены в рамках многочисленных персональных и групповых выставок в Украине, США, Германии, Швейцарии, Австрии.
